Спалювати суху рослинність та сміття – ЗАБОРОНЕНО!

Регіональних офіс водних ресурсів у Хмельницькій області звертається до громадян з проханням не спалювати опале листя, суху траву, очерет та побутове сміття у прибережних захисних смугах річок, ставків, водосховищ, на території торфовищ та меліоративних каналів.

Випалювання сухої трави збіднює видовий склад рослинності і тваринного світу. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, лялечки.

Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок та знищення місць гніздування птахів. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму. На згарищах дуже часто знаходяться згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, дрібних ссавців, плазунів.

Спалювання сухої рослинності часто призводить до займання торфовищ і лісових насаджень. Щорічно 10% лісових пожеж виникає через проведення весняних підпалів. Пожежонебезпечними є всі торф’яні родовища, осушені землі з торф’яними ґрунтами. Болота з порушеним гідрологічним режимом також належать до найбільш пожежонебезпечних територій. Особливістю пожеж на торфовищах є здатність торфу горіти на глибині до 0,3–1,5 метрів. Після згорання торфу зола, що залишилася з верхнього 10-сантиметрового шару може мати радіоактивність у десятки разів вищу, ніж радіоактивність вихідного матеріалу. Дим в умовах радіоактивного забруднення торфовищ також може бути переносником радіонуклідів, що призводить до вторинного забруднення території і негативно впливає на здоров’я людей, які знаходяться в зоні його розповсюдження.

Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, – карається штрафом від 3060 грн до 6120 грн для громадян та 15300 до 21420 грн для посадових осіб.

Якщо ті самі дії вчинено в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – від 6120 грн до 12240 грн та від 21420 грн до 30600 грн відповідно.