Вода відіграє вирішальну роль в житті кожної людини та є регулюючим і забезпечуючим фактором нашого існування на планеті. В результаті діяльності людства, відбувається забруднення вод все більш стрімкими темпами. Тому водні об’єкти потребують охорони. Перед людством стоїть складне завдання збереження чистої води та відновлення якості води уже забруднених водних об’єктів.
На Всесвітньому саміті (Йоганнесбург-2002), присвяченому сталому розвитку планети Земля,особлива увага була приділена водним проблемам. Проблема забезпечення водою в достатній кількості і відповідної якості всіх галузей існує і в Україні.
Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку(в середньому 2.1 млрд.м3/рік) і запасів підземних вод (прогнозні – 720 тис. м3/рік, затверджені – 160 млн. м3/рік). Водозабезпеченість місцевим поверхневим стоком одного жителя області становить 1,5 тис.м3 при середній по державі 1,1 тис.м3, проте води нерівномірно розподіляються як по території, так і по сезонам року, але в основному всі галузі забезпечені необхідною кількістю води, хоча якість не завжди відповідає вимогам.
Суспільні відносини, пов’язані з використанням вод, їх охороною від забруднення і виснаження, регламентуються Водним кодексом України, який був введений в дію в 1995 році (із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 21 вересня 2000 року) та іншими законами природоохоронного спрямування.
Клімат, метеорологічна та гідрологічна обстановка
Клімат будь-якої території формується під впливом сонячної радіації, атмосферної циркуляції та характером земної поверхні. Кліматичні умови Хмельницької області зумовлені її географічним положенням. Загалом клімат області помірно-континентальний з досить теплим літом, м’якою зимою і переважно достатньою кількістю опадів.
Значна протяжність області з півночі на південь, зумовлює деякі відмінності клімату між північними і південними районами. Збільшення сонячної радіації з півночі на південь зумовлює зміну середньорічної температури від + 6,8оС в північних районах, до + 7,3оС в південних. Континентальність клімату області зростає з північного-заходу до південного сходу. На Хмельниччину, розташовану вглибині материка, мають вплив континентальні повітряні маси, які приносять суху погоду.
Взимку сюди доходить повітря Сибірського антициклону, яке приносить холодну погоду, а влітку має вплив Азорський максимум. Навесні і на початку осені на територію області проникає арктичне повітря, яке приносить різке похолодання. В усі пори року територія області перебуває під впливом циклонів та атмосферних фронтів, які формуються над Атлантичним океаном.
Улітку вони зумовлюють значну хмарність, опади, зниження температури повітря, а взимку потепління, відлиги, снігопади. Вторгнення на Хмельниччину континентальних повітряних мас приводить до значних коливань температури повітря в усі пори року, Улітку повітря може нагріватись до +39оС (абсолютний максимум),а взимку охолоджуватись до –34оС (абсолютний мінімум).
На території області випадає достатня кількість опадів(630-710 мм на рік). Найбільше їх на півночі, найменше на півдні. Більше опадів випадає влітку, менше – взимку. В літній період часто спостерігаються зливи, грози, іноді – град. Сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і утримується до першої декади березня.
Середня висота його незначна (10–15см). За забезпеченістю теплом, зволоженням території і тривалістю сонячного сяйва територію області умовно ділять на три агрокліматичні райони. Північний – помірний агро кліматичний район займає третину території області (Славутський, Шепетівський, Полонський райони). Сума активних температур до 2450 градусів, підвищена вологість повітря, тривалість сонячного сяйва 1800 год. за рік, сніговий покрив 90 – 95 днів.
Південний – теплий агрокліматичний район розташований на території, яка прилягає до Дністра. Сума активних температур за вегетаційний період тут становить більше 2700 градусів. Кількість опадів найменша в області. Сніговий покрив триває в середньому 75 днів, а тривалість сонячного сяйва – 1900 год. на рік. Особливо теплий клімат у долині Дністра і його лівих приток. Помірно-теплий агро кліматичний район охоплює більшу центральну частину території області.
Сума активних температур тут від 2450 до 2700 градусів. Інші метеорологічні характеристики є середніми між північно-помірним та південно-теплим агро кліматичними районами. Кліматичні умови певним чином впливають на формування гідрографічної сітки і стоку річок області.
Модуль річкового стоку змінюється в межах області з північного–заходу на південний–схід від 4 до 1,8 л/с з 1 кв. км, що відповідає збільшенню континентальності клімату у цьому напрямку. У гідрологічному режимі річок майже щорічно відмічається весняна повінь, зимова і літня межень, яка порушується дощовими паводками. В окремі роки витрати дощових паводків перевищують витрати весняної повені.
Річкова сітка.
Річкова сітка області представлена річками басейнів Дністра (займає 7.74 тис.км2 або 37.6% території області), Південного Бугу (4.61 тис.км2 або 22.4%) і Дніпра (8.27 тис.км2 або 40% території області). Гідрографічна сітка області нараховує 3733 водотоків загальною довжиною 12880 км, в тому числі великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119км), Горинь (150км), Збруч (247 км), а також 3728 малих річок і водотоків, загальною довжиною 12072км. Річок довжиною більше 10 км виявилося 211 (в т.ч. малих 206) загальною довжиною 4872 км (в т.ч. малих 4064 км).
Примітка: довжини річок вказані в межах Хмельницької області.
Басейнова структура річкової сітки
Гідрографічна характеристика | Басейн річки | Разом | ||
Дністер | П. Буг | Дніпро | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Малі річки | ||||
шт. | 1267 | 1092 | 1369 | 3728 |
км | 4555 | 3336 | 4181 | 12072 |
в тому числі малі річки довжиною більше 10 км | ||||
шт. | 69 | 46 | 91 | 206 |
км | 1629 | 843 | 1592 | 4064 |
Середні річки | ||||
шт. | 1 | – | 2 | 3 |
км | 247 | – | 269 | 516 |
Великі річки | ||||
шт. | 1 | 1 | – | 2 |
км | 152 | 140 | – | 292 |
Разом | ||||
шт. | 1269 | 1093 | 1371 | 3733 |
км | 4954 | 3476 | 4450 | 12880 |
Розподіл річок Хмельницької області за площею водозбору
Градаціїплощ водозбору,км2 | Кількість річок | Сумарна довжина | В тому числі річки довжиною більше 10 км | |||||
Сума | % | км | % | Кількість | Сумарна довжина | |||
Сума | % | км | % | |||||
Малі річки | ||||||||
0.1-20 | 3532 | 94,62 | 8074 | 62,69 | 10 | 4,74 | 66* | 1,35 |
20.1-50 | 86 | 2,30 | 996 | 7,73 | 86 | 40,76 | 996 | 20,44 |
50.1-100 | 58 | 1,55 | 1009 | 7,83 | 58 | 27,49 | 1009 | 20,71 |
100.1-200 | 25 | 0,67 | 557 | 4,32 | 25 | 11,85 | 557 | 11,43 |
200.1-500 | 16 | 0,43 | 619 | 4,81 | 16 | 7,58 | 619 | 12,71 |
500.1-1000 | 8 | 0,21 | 462 | 3,59 | 8 | 3,79 | 462 | 9,48 |
1000.1-2000 | 3 | 0,08 | 355 | 2,76 | 3 | 1,42 | 355 | 7,29 |
Разом: | 3728 | 99,86 | 12072 | 93,73 | 206 | 97,63 | 4064 | 83,41 |
Середні річки | ||||||||
2000.1-5000 | 1 | 0,03 | 247 | 1,92 | 1 | 0,47 | 247 | 5,07 |
5000.1-10000 | – | – | – | – | – | – | – | |
10000.1-25000 | 1 | 0,03 | 119 | 0,92 | 1 | 0,47 | 119 | 2,44 |
25000.1-50000 | 1 | 0,03 | 150 | 1,16 | 1 | 0,47 | 150 | 3,08 |
Разом: | 3 | 0,09 | 516 | 4,00 | 3 | 1,41 | 516 | 10,59 |
Великі річки | ||||||||
› 50000 | 2 | 0,05 | 292 | 2,27 | 2 | 0,96 | 292 | 6,00 |
РАЗОМ по області: | 3733 | 100 | 12880 | 100 | 211 | 100 | 4872 | 100 |
* – довжина річок в межах області.
Озера
Озер в області дуже мало і вони невеликі за розмірами та розташовані в основному в лісових масивах на землях Держлісфонду. На півночі області у басейні Горині знаходяться найбільші озера Святе та Теребіж, площа водного дзеркала яких відповідно 4,2 і 2,6 га. Голубою перлиною подільського краю називають озеро Святе, яке славиться своєю мальовничістю та чистою, прозорою водою. Середня глибина озера близько 4 м, найбільша біля 9 м, у центрі озера розташований острів, а навколо озера ліс.
Штучні водойми
Стік річок характеризується нерівномірністю на протязі року. Для вирішення питання водозабезпечення різних галузей господарства необхідно регулювання стоку шляхом будівництва штучних водойм. Інтенсивне будівництво ставків і водосховищ в області велось у 60-80х роках минулого століття.
Більшість водосховищ мають об’єм менше 10 млн.м3 і лише два з них Щедрівське і водойма-охолоджувач Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС) мають відповідно повний об’єм 30 і 120 млн.м3. Частина водосховищ мають об’єм трохи більше 1 млн.м3. За час експлуатації водосховищ частина об’єму замулилось, верхів’я їх позаростало водною рослинністю і тому площі водного дзеркала і об’єми зменшилися.При обстеженні водосховищ проводились проміри глибин, уточнювались їх параметри. При виявленні водойм менше 1 млн.м3, вони були віднесені до ставків. В даний час в області рахується 55 водосховищ. Більшість водойм сезонного регулювання, за винятком водосховища ХАЕС, яке є водосховищем багаторічного регулювання та водосховищ малих ГЕС, які здійснюють добове регулювання стоку. Об’єм води зарегульований водоймами (без водосховища ХАЕС) складає біля 14% від середнього річного стоку річок області. Існуючі ставки і водосховища сезонного регулювання значно не впливають на хід внутрішньо річного розподілу стоку, так як більша частина їх не спрацьовується в літньо-осінній період і лише деякі із них випорожнюється на зиму. Значна частина зрегульованого стоку (близько 81%) акумулюється в водосховищах і ставках площею більше 10 га і лише 19 % – в ставках площею менше 10 га. Останнім часом спостерігається тенденція до відновлення малих ГЕС, які експлуатувалися в 60-70х роках минулого століття. В області працює 11 малих ГЕС на річках Горинь, П.Буг, Збруч. Робота окремих ГЕС відновлена в останні роки.
Інформація про наявність діючих малих гідроелектростанцій на території Хмельницької області
№ п/п | Назва і місцезнаходження малої гідроелектростанції | Користувач (власник, орендар) ГЕС |
1 | 2 | 3 |
1 | Мартинківська – с. Мартинківці, Городоцького р-ну, р. Збруч | ТОВ «Гідроенергоінвест»м. Київ |
2 | Боднарівська – с. Боднарівка, Чемеровецького р-ну, р. Збруч | ЗЕА “Новосвіт”м. Вінниця |
3 | Жабинецька – с. Жабинці, Чемеровецького р-ну, р. Збруч | ТОВ “СІБЕКС” с. Завалля К.Подільського р-ну |
4 | Пятничанська – с. Пятничани, Чемеровецького р-ну, р. Збруч | ТОВ “СІБЕКС” с. Завалля К.Подільського р-ну |
5 | Ніверківська – с. Ніверка, К.Подільського р-ну, р. Збруч | ТОВ “СІБЕКС” с. Завалля К.Подільського р-ну |
6 | Заваллівська – с. Завалля, К. Подільського р-ну, р. Збруч | ТОВ “СІБЕКС” с. Завалля К.Подільського р-ну |
7 | Щедрівська – с. Щедрова, Летичівського р-ну, р. П. Буг | ЗЕА “Енергія Карпат ”м. Ужгород |
8 | Новокостянтинівська -с. Новокостянтинів, Летичівського р-ну, р. П.Буг | ЗЕА “Новосвіт”м. Вінниця |
9 | Мислятинська – с. Мислятин, Ізяславського р-ну, р. Горинь | ЗАТ “Альтен”м. Київ |
10 | Коржівська – с. Коржівка, Старокостянтинівського р-ну,р. Случ | ЗЕА “Новосвіт”м. Вінниця |
11 | Кужелівська – с. В.Кужелева Дунаєвецького р-ну, р.Ушиця | ЗЕА “Новосвіт”м. Вінниця |
12 | Крастноставська- с. КрасноставціЧемеровецького р-ну, р. Жванчик | ПП «Укрінвестенерго» |
13 | Цибулівка – м. Кам’янець-Подільського р-ну, Смотрич | ТОВ “ГК Енергоперспектива” |
14 | Кочубіївська – с. Кочубіїв Чемеровецького р-ну, р. Жванчик | ТОВ ГК «Енергоперспектива» |
15 | Новолабунська – с.Новолабунь Полонського р-ну, р. Хомора | ПрАТ “Альтен” м. Київ |
16 | Ізяславська – м. ІзяславІзяславський р-н, р. Горинь | ПП «Укрінвестенерго» |
В додатку доступні матеріали з повною інформацією по водному фонду Хмельницької області.