Річка Смотрич, що протікає в межах Хмельницької області, являється лівою притокою річки Дністер і відома завдяки своєму каньйону.

Довжина річки складає близько 147 км, водозбірна площа – 1718 км². Річка Смотрич бере початок  біля села Андрійківці Хмельницького району на Авратинській височині, тече спочатку зі сходу на захід, потім з півночі на південь Подільською височиною. Поблизу села Устя Кам’янець-Подільського району впадає у Дністер. Річище звивисте, переважна ширина становить 10—15 м, найбільша — 40 м. Долина  переважно вузька, в багатьох місцях каньйоноподібна. Заплава часто переривчаста, шириною до 0,6 км, подекуди звужується до 20— 50 м.  Похил річки складає 1,3 м на кілометр довжини.

Всього у басейні річки Смотрич нараховується 298 приток різних порядків, загальною довжиною 658 км. Густота річкової сітки становить 0,64 км/км². Основними притоками є Сквила, Сорока, Тростянець, Яромирка, Кулявка, Чорноводка.

Живлення річки та її приток змішане, переважно снігове та дощове. Льодостав триває з кінця грудня – початку січня до середини березня, льодовий режим нестійкий.

У басейні річки Смотрич нараховується близько двохсот водних об’єктів.

Одним з найбільших  є Цибулівське водосховище, об’ємом 1,05 млн. м³, яке розташоване на самій р. Смотрич та використовується для потреб гідроенергетики.

Ставки в основному використовуються для рибогосподарських, рекреаційних потреб, загального водокористування.

На річці споруджено 5 малих гідроелектростанцій: Купинська, Карачківська, Великозаліснянська, Кам’янець-Подільська, Цибулівська.

Близько 30 відсотків площі басейну річки Смотрич, переважно на території Кам’янець-Подільського району, знаходиться на території Національного природного парку “Подільські Товтри”.

Унікальність Смотрича та справжня окраса всього Поділля –  його каньйон, геологічна, геоморфологічна та палеонтологічна пам’ятка. Його стінки, немов у розрізі, демонструють розвиток землі протягом 420 мільйонів років. На схилах каньйону спостерігаються відшарування силурійських вапняків, в яких знаходять рештки викопної фауни. Нижче Кам’янця-Подільського спостерігають і більш древні вендські та кембрійські відкладення. Долина каньйону вкрита реліктовими рослинами-ендеміками. Зараз ЮНЕСКО розглядає можливість включення Смотрицького каньйону до об’єктів всесвітньої спадщини.

Мало хто зараз й повірить, що колись Смотрич був судноплавним. Важливий доказ цьому – несподівана знахідка геологічної експедиції, що в 1956 році проходила у Кам’янці. Тоді геологи відкрили шлюзи човнової станції, а коли вода зійшла, побачили дивний кам’яний стовп, висотою півтора метра, схожий на гриб. Найімовірніше, його використовували, щоб причалювати до берега великі човни. Під «шапкою» знайшли борозенки, витерті ланцюгами та канатами.

Зараз Смотрич не судноплавний. По його руслу сплавляються хіба що любителі рафтингу, яких приваблюють порожисті ділянки річки.