Щороку 27 січня ми разом з усією світовою спільнотою вшановуємо пам’ять жертв Голокосту.

У роки Другої світової війни жертвами Голокосту стали сотні тисяч представників єврейського народу та інших національностей.

Саме 27 січня  1945 року  війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау  в Освенцімі (Польща).

Аби вшанувати та зберегти пам’ять про цю страшну трагедію, про всіх невинно розстріляних, страчених у газових камерах, виснажених голодом і примусовою працею, Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, в якій йдеться: «Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість». 

Пам’ять про невинно вбитих  за національними, етнічними, релігійними, культурними ознаками має бути попередженням для людства про небезпеку, що таять в собі тоталітарні ідеології, зверхність, ненависть, ксенофобію та расизм.
Схиляємо голови у скорботі за навіки полеглими у безіменних могилах і печах крематоріїв. Зробимо все можливе, щоб найбільші суспільну цінності – свобода, гуманізм, мир та злагода – завжди панували на нашій землі.