Європейська Рамкова Водна Директива 2000/60/ЄС вимагає створення реєстру територій, що знаходяться в межах кожного району басейну ріки і були визначені як такі, що потребують особливої охорони відповідно до законодавства для охорони поверхневих і ґрунтових вод або для збереження місць проживання і видів, що прямо залежать від води.
Відповідно до Плану управління річковим басейном визначаються такі зони (території), які підлягають охороні, та їх картування:
− об’єкти Смарагдової мережі;
− зони санітарної охорони (водозабори питної води);
− зони охорони цінних видів водних біоресурсів;
− масиви поверхневих/підземних вод, які використовуються для рекреаційних, лікувальних, курортних та оздоровчих цілей, а також води, призначені для купання;
− зони, вразливі до (накопичення) нітратів.
Смарагдова мережа – нова для України форма охорони природи, що впроваджується в рамках виконання вимог ратифікованої в Україні Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції).
Об’єкти Смарагдової мережі дають змогу зберігати унікальні екосистеми Поділля, які є надбанням Хмельниччини та Європи загалом.
До Смарагдової мережі Європи включено 7 природоохоронних територій та об’єктів Хмельницької області:
?Басейн р. Дністер:
− Національний природний парк «Подільські Товтри» (площа 261521,0 га; код об’єкта UA 0000011) ;
?Басейн р. Південний Буг:
− Національний природний парк «Верхнє Побужжя» (площа 13339,0 га; код об’єкта UA 0000169);
− Старосинявський заказник (площа 518,0 га) ;
?Суббасейн р. Прип’ять:
− Регіональний ландшафтний парк «Мальованка» (площа 16908,0 га; код об’єкта UA 0000124);
− Ізяславсько-Славутицький заказник (площа 32329,0 га; код об’єкта UA 0000123);
− Березнянський заказник (площа 128,0 га; код об’єкта UA 0000228) ;
− Кузьминський заказник (площа 980,0 га; код об’єкта UA 0000241);
До Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення входять 2 водно-болотних угіддя Хмельниччини – «Пониззя річки Смотрич» та «Бакотська затока», які знаходяться на території Національного природного парку «Подільські Товтри». Обидва об’єкти відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття.
У місцях розміщення питних водозаборів створюються зони санітарної охорони, де мають бути вжиті заходи з недопущення погіршення якості води та виснаження водних ресурсів. Міста та селища міського типу області забезпечуються питною водою в основному з підземних джерел водопостачання за рахунок експлуатації артезіанських свердловин. Тільки два водозабори у м. Кам’янець-Подільський (Дністровське водосховище) та м. Полонне (р. Хомора, суббасейн р. Прип’ять) є поверхневими і також підлягають охороні.
На даному етапі спеціалістами Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області визначається розташування питних водозаборів на території річкових басейнів Дністра, Південного Бугу та суббасейну Прип’яті в межах області.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.